Некстмодернізм постмайданівського періоду
Філософ Григорій, почуй — світ не спить :
Майдан як розпечена сковорода.
Вогонь від шин шкварчить.
Юрба -
тече вулицями мов лава вулкана.
Для бунтарів бочки за барабани.
Не водою,
а кров'ю
вмивають руки кати.
Спадають корони з корупціонерів.
Втікають зрадливі гетьмани.
А далі, війна.
На стіну стіна.
І з завойовницької псевдокультури -
лунають вибухи, і вилітають кулі.
Розтопчують імператив Канта
чоботи окупанта.
О невже,
наші подвиги й жертви -
лиш для зміни угрупування
одних, іншими олігархами,
і поповнення Європи
добровільними остарбайтерами.
Світоглядно інша моя Україно.
Здобуток твій воля.
Поезій країно.
Вдосконалюй долю.
Важливі закони
ті що правди кордони,
як фундаменти для побудови
нової світобудови,
не секонд-хендового змісту,
а світу некстмодернізму.
Наші інші світи
мають право світити
у небі космізму
сонцями наступного змісту,
Україну підняти до космопросторів
галактик ідейних зорів.
Лиш тоді недаремні стояння твої на холодних зимових майданах,
і картини що пишуть червоним по-білому перебинтовані рани,
коли змінить країна світогляд буденний,
на яскраві світи некстмодерні.
З АРТЕФАКТУ НЕКСТМОДЕРНІЗМУ
Опустіть молотки,
і розтисніть пальці,
хай випадуть цвяхи з руки,
які забиваєте в серце...
Щоби не забити наглухо, догмами, сердечні двері моралі,
за котрими вихід в принадливе розмаїття почуттів волі...
Віднесіть, як колись, на пункт прийому макулатури -
книги з нежиттєздатних ідеологій,
так вчиніть і тепер, з свіжовиданим сумнівного приданого -
обмежувальної культури,
її шароварних прошарків, й політтехнологій.
І не варто комплексувати
від квітів кульбаби страти.
Втрата Криму -
як пряник, що випав з кишені дитини, мала необачність,
дрібна неприємність,
порівняно з втратою рими,
з поразкою літератури
яка України структури -
основа
й обнова,
попри політичні баталії,
в економічних облогах.
Бо в країні, де олігархованими -
стають і землі й водойми...
Де закон як заноза
в нозі...
Де і небо -
душпастирі розподілили вже поміж собою.
Лише в слові -
можлива безмежна ідея свободи.
Із конструкцій словесних майструють письменники сходи,
ще незнані, нові, надможливі,
в собі,
і у Небі,
в них власна дорога
до Бога.
І в світогляднім полі
гармонія на Землі.
Душі — не в аскетичній печері долі перебувати обділеній,
а в галактиках космосу втіленій,
де добро всевимірів,
і любов між людьми,
де світи наші світяться щастями,
як найвищими задоволеннями.
Зужите, знекровлене значення слова, що в кайданах консерватизму,
лише поетичними перемогами можна звільнити,
і світи нові засвітити -
З артефакту некстмодернізму.
Як спалахи літературної революції.
Анотації культурної еволюції.
Творчого
явища — новопізнаного...
НЕКСТМОДЕРНИЙ МІСТ
Я знаю, повідомлення не прийде,
пустеля електронна -
невблаганна,
у ній також блукають, й гинуть люди.
І залишається лише вивчати
відтінки у світогляді мовчання.
В країні нашій,
що належить іншим,
відчуженими пройдемо полями.
Із лісу зроблять тонни книг,
що згодом, назовуть псевдовченнями.
І знов вожді мечем й вогнем примусять
носитися
з фанвами,
й прапорами.
І простаки патріотичні,
настроєні мов приймачі,
присвячують вірші чужій країні,
і прихисток знаходять в павутині.
А я напишу іншу Україну,
на моніторах з'являться слова,
наче будинки, як міста, і села,
і ти побачиш що є в слові сила.
І воля важливіша від верховних як рад,
так зрад.
І дім душі, і втілення, не з цегли,
і на війні тіла як гра у кеглі,
і навіть не в людському тілі сенс,
а в Всесвіті, у розквіті Душі !
Це преси не бульварної сенсація.
Літератури ця сторінка інша.
Ти зрозумієш, коли прийде осінь.
З рукописів пожовклих стане тлінь.
І проростуть у зовсім інший спосіб
наступних весен посмішки цвітінь.
Нові гілки -
продовження руки.
І стануть очі -
зорями вночі.
Я обернуся
попри всі прикмети,
бо повертатися -
це як людські протести,
проекти: як переробити світ.
Це наче Богу написати звіт,
що спробував,
і що зробив насправді.
Тоді, крізь час і простір звістку вишлеш,
такі летять від світла швидше
думками, раптом, ще неждані,
поглянеш як у вікна на екрани
на зміст поезії,
як некстмодерний міст,
ідейні хвилі телефонограми,
в інші світи,
у Всесвіти,
між нами.
НЕКСТМОДЕРНІ ПІСНІ
Моя дівчинко з тілом сонячним,
і з зоряною душею.
Не допусти щоб світ проковтнув тебе,
як велика риба малу.
Створи себе.
Друзям скинь по емейлу
свій погляд.
Підіймайся як сходами власним світоглядом.
Некстмодерні пісні -
Світу зміни перехресні.
Це новина мега слова.
Волі музики обнова.
Не згуби різнобарвні мрії
в сірій реалії.
Так говори -
щоб розсувалися гори.
Не загубися в ідеологемах
придуманих іншими.
Будь від системи сильнішою.
Некстмодерні пісні -
Світу зміни перехресні.
Це новина мега слова.
Волі музики обнова.
Підніміться сини,
створіть з України
синоніми істинної свободи,
станьте до боротьби
з диктаторами та окупантами,
захищайте її — хто словом,
а хто стволом,
лайком,
і поцілунком,
та розбудуйте своїми світами
нашу зоряну Україну,
зложіть некстмодерними піснями
її цивілізацію розвитку,
і світобудову розквіту.
Некстмодерні пісні -
Світу зміни перехресні.
Це новина мега слова.
Волі музики обнова.
Моя дівчинко з революційним мисленням,
і новим почерком свободи осмислення,
не дай коханню пропасти
від псевдоморалізованої напасті,
щоби не вирішували депутати
кого і як кохати.
Некстмодерні пісні -
Світу зміни перехресні.
Це новина мега слова.
Волі музики обнова.
***
Теленовини -
переключають нас на канали,
переносять в координати,
переводять у точки зору,
створені політиками,
і економістами,
ідеологами,
і культурологами,
і просто пройдисвітами.
Ми обираємо чиюсь електоральну сторону,
приділяємо увагу,
і віддаємо перевагу,
та стаємо частиною інших,
поселяємось в законодавчих полях,
за методиками вчимося,
приймаємо світогляди,
одягаємо як тіло в одяг, душу
в культуру придуману другими.
Ми додумались віддати владу над собою
чиновникам всіх мастей та номіналів,
і довірити їм скарби Землі.
І Майдан розпустили
та не надали йому, тобто собі — народу
право хоча б наглядати за державою,
а залишили лише обов'язок її захищати.
Проте, насправді, кожен має право додати
свою Україну,
як на виставку презентаційну картину.
Попри видані книги,
і списані шпальти газет та журналів,
й ефіри заповнені,
найцінніше для України постмайданівського періоду,
це навіть не до Європи без візи,
чи в крісло міністра ( комусь за везіння),
важливіше — це чисті листки,
на яких ми опишемо власні світи,
модернізуємо країну,
розбудуємо,
розширимо межі свої, як її
справді нашої України...
АНОНС НЕКСТМОДЕРНІЗМУ
Коли зрозумієш, що пазли законів цивілізації,
це лише ситуації,
технічні ідеї,
а не філософська мозаїка ідеалу.
І комісії з моральності не сприяють досконалості
лише обмеженості.
І міра твоєї свободи
в довжину ланцюга
в руках громади,
І вільніший за тебе навіть вуличний волоцюга.
І прожити одною дниною,
та навіть воскреснути знову людиною,
це замало,
і просто по-колу.
Тоді, починаєш щось робити :
Можливо гримати римами,
як дверима.
Плювати на критику.
Сміятися з класики на смітнику.
І після безсонних ночей,
в роздумах про природу речей,
створити інший наступний зміст,
і встати на повний зріст,
відкривши в собі вдосконалювача, творця,
зі словесного сонця,
здатного світити ідеями
добра всеможливими,
в світах цих,
і інших...
І на противагу життєвій миттєвості,
матеріальній малості,
придумати себе багатоваріантного,
в доброгармонійному поєднанні вселюдського, всесвітнього...
Впіймавши вічність в досконалому,
занотувати її в душі
як в космічній капсулі,
що полетить в інше...
Коли закінчиться це.
А поки, на Землі цій принадній
жити радісно,
повноцінно,
і творити оновлену систему цінностей...
В ідеях наступних світоглядів,
і світобудов -
анонсувати некстмодернізм.
І не варто втрачати оптимізм,
навіть коли заблокують редактори,
і поріжуть коректори,
не журитись
від рішень журі
про неприсудження премії.
Бо в тебе є своя прерія,
своя мрія,
стіна,
і істина.
І навіть маловідомість
непробудить злість,
коли вдячний творцю
за можливість цю -
робити не кар'єру,
а творити нову літературу,
як план, як проект, з землями тілесними,
і душевними зорями.
Лише феноменальні поети
висловлюють в творах планети,
мов боги, що створили все
у Всесвіті,
і пішли...
Так і ти напиши ...
Застарілому, заперечливе — не.
І створи щось наступне...
ІНШІ НАПРЯМКИ ВСЕРОЗМАЇТОСТІ
Упорядники світу,
в книжках
не змінюють його змісту.
І консерваторам жити не вічно на континентах крижаних.
Лише поезіями -
новими течіями
наповнюються моря задумані людьми,
і впадають в океани рукотворені богами.
Як безліч на берегах стежин,
і в мозку звивин,
бо світоглядів треба багато
щоби Всесвіт збагнути,
так кожному варто відкрити
свої неповторні двері
в планетні кімнати матерій,
заходити з боку свого в абсолюти -
всещастя,
всесвіття !
Нема другорядності,
в всякої долі
лише головні заплановані ролі
довічної здатності.
І тому виринають з книжкової творчості
нові ріки,
й зірки,
інші напрямки
всерозмаїтості...
ЦЕ ПРОБИВАЄТЬСЯ НОВА ЛІТЕРАТУРА
Створити сайт --
мов райський сад...
Де корабель космічний — флешка.
Й навіть мобілки есемеска
несе в собі найвищий сенс...
В мій віртуальний світ --
повір.
На моніторі як душа,
а тіло стукає по клавішах.
Всесвітня павутина електрона --
скидає книгу паперову з трона.
Бо покоління що прийде без блату,
ніхто не вдіне в розкіш фоліанту,
за гроші не придбають собі слави
його безстрашні вільні самвидави.
А розлетяться світом інтернету
відверті вірші космосу поетів,
і загоряться зорі з їхніх творів,
закрутяться планети із промов...
Це інші інженери ідеалів.
Це модельєри всесвіту обнов.
Крізь конформізми, догми, й кон'юктури,
це пробивається нова література.
* * *
Життя вбране --
в одежі традицій.
Опаспортизоване --
відділками поліцій.
Прономероване --
адміністраціями податкових інспекцій.
Виведене --
на орбіти цивілізацій.
За законами яких --
жити країні, і людині.
І найвпливовіший бог доль людських --
то всюдисущі гроші,
які як кровоносна система суспільства
присутні в кожній людинці як у клітинці суспільного життя.
І ми насходинці технічних амбіцій
помічаєм утопічність морів фінансових систем
лише з приходом тілесної смерті.
А я не проти традицій, еволюцій, і будь-яких цивілізацій.
Я лише хочу щоб все було по-душі і цьому житті.
І щоб кожна особистість що є територіально неагресивною
мала право на свій спосіб добро-життя
в толерантній ментальності державобуття,
в тому числі і право бути насправді істинно вільною.
Бо ми спутали справжній свободи смак,
як приручені революцією батога коні
на яких уздечки економік,
і хомути епох
осідлані любителями верховодити людськими табунами.
ОГОЛЕНЕ ТІЛО
Сексуальна енергія --
найсильніша стихія в світі,
що на фасадах імпотентних культур
стримить феєричним графіті.
І ці короткі спідниці дівчат --
популярніші за прапори політичних партій,
дадуть народу більше задоволення
за парламентські обговорення.
І чиновницькі президії від культури --
наче у ролі презервативів,
коли вони не дозволяють креативів
показу краси оголеної натури.
І усім псевдоморалістам --
що еротики сцену закрили кулісами,
скажу: — що на Землі життя народжують --
оголені секс-пориви поводження,
без яких не було б нічого сущого,
навіть душі.
Яке ж це блюзнірство і збочення, на ділі, --
бути проти оголеного тіла.
* * *
Проповідник, тримаючи в руці біблію
промовив: тут Всесвіт.
А я завів його до будинку
і заперечив: — ні в твоїх руках лише галактика,
а це Всесвіт, і показав на тисячі книг.
Зображення людської душі
знаходять на артефактах
ще до нашої ери...
Як не нахилити небо,
не зробити із зорів намисто
і не повісити його на шию,
так вірою в щось --
не обмежити всю багатогранність
і всеможливість людської душі...
Жодна книга на світі без людини — ніщо.
Сама людина є найцікавішою книгою,
яку читаю,
і пишу...
КОСМОС ДУШІ
Моя особистість складається з :
я-щастя в формі життя,
яке присутнє в безлічі розмаїть моїх я,
в шляхах вседобра,
на планетах любові,
у зорях світла істини,
що описані в творах,
між якими злагода гармонії розмаїття.
Вони основи, маяки, плани,
і шляхи розвитку,
та співвідношення з людьми, з Всесвітом, з Богом ...
В них моя матерія розмаїття,
сила волевиявлення,
скарбниця пам«яті.
Вони мої переконання-уподобання,
що підтримують світлом висловленого,
і орбітами обдуманого, -
загальні гармонії в душі,
і її втілення, та стосунки земні.
Їхнім поетичним випромінюванням -
не допускаю руйнації,
очищую душу,
перетворюю помилки і навіть зло на доброякісну ніч,
колиску майбутніх світил...
Ними прокладаю траєкторії
до багатоваріантності блага,
всеможливості, безмежності, форм і змістів щастя,
його ідеалів буття,
як істини життя.
Вони мого мислення мова,
як змістоформи душевтілень.
В них моя твердиня духу,
і сила думки,
моя безсумнівність цінностей,
іншоцивілізація на Землі,
і еволюція свободи істини у Небо...
Їхні чорні рядки як родюча рілля
на світлім, в світі, у Всесвіті...
Мандрую душею як космосом,
живу то на одних
то на інших ідейних планетах.
Сяйвом матерії мислення,
відзеркаленням моєї душі,
побачиш їх
у творчому вимірі існування,
в наступних галактиках тексту
Всесвіту...
НОВА ЛІТЕРАТУРА
Нова література має народжуватися
мов крик немовляти,
дорости, як до планет іншого життя, надписати,
перепродовжити культуру народу.
Порівняно як люди
в природи
неповторні, так твори -
неповтори.
Подібно шаблям
що поле бою ракетам залишили -
также літературу на марші
треба переозброювати надсучасними віршами.
Тому, некстмодерністські презентації
не очікують на неосмислені овації.
І не нагадують похорони поезії,
чи поминки прози,
увінчані лаврами
наче вінками,
на законсервованому могильнику літератури.
Біля якого вдова у траурі,
звати яку — пані політика,
сварлива, і легковажна,
з плачами вічними
за бідами українськими.
В товаристві сліпих фанатиків -
ідейних гробовщиків.
А я прихильник літератури живої,
велично-доброї,
філософсько-феєричної.
Яка недопускає розбрату,
і немає людське життя за оплату.
І мої вірші по-некстмодерністськи
це формули: вільнолюбивої етики,
і безпосереднього
сприйняття Бога,
вони є свободою особистості
в суспільстві, в гармонії толерантності,
і космосом відкриттів в собі,
як відчинені двері
до ідейного ядра першооснов,
і будівельного матеріалу обнов.
І їхні новини
про новизну -
проявів першочергового,
в наступних винаходах художнього,
збагатять людину
подальшими побудовами душі,
і розширять Україну
відкриттями, де інші -
землі і небеса...
Котрі окреслять
талановиті конструктори слова,
і як успішні сміливці літературної обнови,
реалізують формулу людського некст-поступу
в кодах ідей Всесвітнього тексту.
НАШ ЧАС
Це не час колишніх активістів -
комсомольців атеїстів,
з дволичною честю,
що стали тепер фарисеями чистоплюйними.
Не час, клонованих душ, одиниць
корумпованих спілок,
та беззмістовних знавців
всохлих літературних гілок.
Це нашого життя час.
Вільних поезій чарт.
І наші слова -
перехід над проваллями невизнання,
вихід із темряви неіснування.
І навіть не справа в піаровій славі.
За мету нам — змінити обмеження
на можливості,
і країну вкрадену можновладцями
у народу, повернути,
і перетворити
на площадки своїх презентацій,
проектів бажання,
і мрій планів втілення.
Вдосконалити ауру світу,
на напрямку розвитку
і розбудови,
добра всеможливої світобудови,
створити ідею
як відію.
А люди народяться й прийдуть.
Підберуться
шрифти,
і шпальти
видань, що засновані будуть.
І кінорежисери
у в часі на варті,
новий світ зафільмують,
й покажуть
прем'єри
як спалахів зоряних ватру.
Лиш би духу нам стало
на місці не стати,
а виходити знову і знову на вулиці бунтівні,
щоб таки щось змінити
в країні,
хоч би правду навчитися говорити.
І дарма що не сприйме професор куратор
по колії їздити звиклий.
І помстяться редакції
заблокувавши твоїх змін публікації.
Хід ідей не спинити.
Не варто на тоталітарні вчення гнути спини.
А час все розставить по своїх місцях.
Розійдуться поети по місіях,
щоби вдосконалити
душі, і долі змінити.
А з бібліотеки виносити будуть пожовклі газети,
з статтями що втратили статність,
знецінених пристосуванців,
всіляко-кар'єрної масті,
що щезнуть росою на сонці,
нового вже часу,
наступного нашого щастя.
НЕКСТМОДЕРНА ПЛАТФОРМА
Некстмодернізм це не лише відкриття
галактик мого космосу душі,
і альтернативна матерія
власного світотворення...
Некстмодерна платформа -
є аеродромом для інших цивілізацій,
і їхнім світоглядним кораблям
вона світить посадковими вогнями
на землі літературній.
Слугує за творче пристанище
для поетів з ще не визнаними світами.
Поява некстмодерну в країні
де найбільша мрія населення — еміграція,
являє собою наступну генерацію,
що проявляється змінами в нас самих,
в розвитку подальших світобудов,
і пошуку необмежених ідеалів існування.
В наступаючій сучасності -
Свобода взаємовідносин з державою.
І безліч шляхів до Бога.
Моделювання непересічних стилів життя
на подіумі поступу.
Епоха білих ворон.
І точка опори
для глобальних змін в культурі.
Новий Рим,
інший Єрусалим
людського менталітету.
Нейронний імпульс мозку
який йшов еволюційними кроками тисячоліть,
щоби запустити метафізичний двигун перетворення.
І просто списані аркуші
в руках письменників початківців,
що започатковують наступні світи...
0 коментарів